Тема:  Льодовики і багаторічна  мерзлота.

Мета: Розширити знання учнів про льодовики та багаторічну мерзлоту, дати     визначення понять: льодовик, снігова лінія, морена, айсберг, багаторічна мерзлота. Пояснити умови утворення та географію поширення цих явищ, навчити розпізнавати типи льодовиків та виконувану ними роботу. Розвивати уявлення та логічне мислення; вміння працювати з підручником, атласом, додатковою літературою. Виховувати життєву позицію учнів, здатність чітко формулювати і висловлювати власну точку зору. Проводити профорієнтаційне виховання.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручник, додаткова література: "Великий атлас світу №11,15,26”, "Шкільна енциклопедія  №23”, "100 Великих чудес природи” Б. Б. Вагнер, дидактичні картки-завдання. Доцільно використати музичний супровід.

Тип уроку:  Урок розширення і поглиблення знань.

Структура уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Мотивація, оголошення теми та очікуваних результатів.

ІІІ. Обмін необхідною інформацією (метод мозковий штурм).

ІV. Інтерактивна вправа – робота в малих групах.

У. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

ІУ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань. Учитель запитує учнів, що означає термін "Води суходолу”, які водні об’єкти входять до цього поняття, з якими з них ви познайомились на попередньому уроці. У процесі бесіди вчитель пропонує учням відповісти письмово на запитання тестів по варіантам.

 Варіант  - І             

1. Болото – це: а) перезволожена ділянка суходолу, б) надмірно зволожена ділянка суходолу, в) заболочені землі із шаром торфу не менше 30 см,                                        

г) водойма з вологолюбною рослинністю.

2. Виберіть твердження, що характеризують низинні болота: а) багаті на мінеральні солі, б) різноманітний видовий склад рослинності, в) утворюються на вододілах, г) отримують вологу зверху, з атмосферних опадів, д) живляться підземними водами.

3. Рукотворними річками називають називають:  а) водосховища,  б) канали,                                

в) ставки.

4. Із названих каналів виберіть судноплавні: а) Суецький, б) Північно – Кримський, в) Дніпро – Донбас, г) Панамський.

Варіант ІІ

1. Болота живляться водами:  а) льодовиковими, б) підземними, в) дощовими,

г) усіма вище названими.

2. Виберіть твердження, що характеризують верхові болота: а) багаті на мінеральні солі, б) різноманітний видовий склад рослинності, в) утворюються на вододілах, г) отримують вологу зверху, з атмосферних опадів, д) живляться підземними водами.

3. Штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води називають:

а) канали, б) ставки, в) водосховища.

4. Із названих каналів виберіть зрошувані: а) Суецький, б) Північно – Кримський, в) Дніпро – Донбас, г) Панамський.

ІІ. Мотивація, оголошення теми та очікуваних результатів. Вчитель пропонує учням відгадати загадку, відповідь якої буде тісно пов’язана з темою уроку: "Срібний кинджал хвильку в хаті полежав і зовсім розтав” (Лід).

Що таке лід, яким чином він утворюється? Де можна бачити лід у природі?

Наукова розповідь вчителя. Є місця на нашій планеті, де лід не зникає навіть  у теплу пору року, а накопичується, стискається і перетворюється на багаторічне скупчення льоду на суходолі – льодовики.  Вивченням льодовиків займається наука гляціологія.

На цьому уроці учні матимуть можливість поміркувати чому на землі існують льодовики, які саме умови цьому сприяють, де поширені льодовики і багаторічна мерзлота, яке значення вони відіграють у природі. Вчитель знайомить учнів з переліком питань, на які вони дадуть відповіді протягом уроку.

Перелік питань уроку: Що таке льодовики?  Поширення льодовиків.

Умови утворення льодовиків. Що таке снігова лінія? Типи льодовиків та їх робота. Значення льодовиків у природі. Багаторічна мерзлота.

Практична лабораторія. Користуючись "Фізичною картою півкуль” знайдіть місця на планеті, де поширені льодовики, обґрунтуйте свою відповідь, покажіть льодовики на фізичній карті півкуль.

ІІІ. Обмін необхідною інформацією. Метод  проблемного навчання.

Вчитель на даному етапі уроку ставить проблему перед учнями: "Чому льодовики поширені в Антарктиді, на острові Гренландія, островах Північного Льодовитого океану, високо у горах. Які умови необхідні для утворення льодовиків? 

На розв'язання цієї проблеми вчительвикористовує метд "Мозковий штурмікрофон", при цьому учні висувають ідеї, які записують на дошці. Після цього вибирають, групують ті ідеї, які дають відповідь на поставлену проблему.

Зразок відповіді на поставлене проблемне питання.

 Інтерактивний метод "робота в малих групах”. Вчитель попередньо об’єднав учнів класу у малі групи. Кожна група отримала завдання, яке за короткий час повинна виконати на основі роботи з підручником чи додатковою літературою і представити результати своєї роботи у формі усної розповіді та заповнити певну таблицю «Види льодовиків у природі».

Дидактичні картки – завдання

1 група. Що являють собою гірські льодовики?

2 група.  Що являють собою покривні льодовики?

3 група.  Яку роботу виконують покривні льодовики у природі?

4 група.  У чому проявляється підступність покривних льодовиків?

5 група.  Повідомлення учнів про айсберги.

6 група. Яке значення відіграють льодовики у природі?

7 група.  Повідомлення учнів про багаторічну мерзлоту.

Таблиця «Види льодовиків у природі».

Це цікаво: слово «айсберг» перекладається як «льодяна гора». І в цьому немає нічого дивного, адже в океані зустрічаються айсберги довжиною в десятки і навіть сотні кілометрів. Так у січні 1854 – 1864 роках вчені цілих десять років слідкували за рухом айсберга – гіганта, що мав довжину 120 км., і висоту 90 м. А у 1927 році з норвежського китобійного судна помітили льодяний острів, що мав довжину 170 км. Але найбільший айсберг був знайдений  у прибережних водах Антарктиди в 1956 році, його довжина становила 385 км., а ширина 111 км. За площею він дорівнював майже половині такій країні, як Словенії або трьом Люксембургам. Батьківщиною айсбергів є Арктика і Антарктика. Льодовики Гренландії, Шпіцбергена, землі Франса – Йосифа,, островів Канади щорічно відправляють у плавання до 18 тис. льодяних островів. Від берегів Антарктиди їх відколюється у 5 – 6 разів більше. Завдяки тому, що лід легший за воду та наявності пухирцям повітря, що містяться у водяних кристалах, айсберги мають гарну плавучість. Через це, айсберги рухаються силою морських течій, а не повітряних потоків, і найчастіше пливуть проти вітру. На поверхні плоских айсбергів часто знаходяться великі озера, зустрічаються річки та струмки, що стікають у океан гарними водоспадами. Морська вода вимиває в айсбергах глибокі тунелі та печери.

Айсберги завжди створюють сер’йозну небезпеку для морських суден. Особливо небезпечні гренландські айсберги, які вітром і течіями переносяться на південь, до берегів Північної Америки, де пролягають інтенсивні морські шляхи із Європи у США і навпаки.

Небезпека підсилюється тим, що в цьому районі, холодна Лабрадорська течія зустрічається з водами Гольфстріма, від чого виникають густі і тривалі тумани. Між тим, айсберги висотою 20 – 30 м., навіть у ясну ніч видно з відстані 500 – 600 м., що не дозволяє капітану, який дав команду « Повний назад!» уникнути сутички з перешкодою. Усім відома катастрофа 1912 року, яка закінчилася загибеллю найбільшого у світі пасажирського лайнера «Титанік». Капітан, якого зумів уникнути лобового удару, і тільки зачепив бортом край айсберга. Але, не зважаючи на це, айсберг розпоров шість із тринадцяти відсіків корабля і через дві години «Титанік» пішов на дно, забравши з собою життя 1,5 тис. чоловік.

Величезна, морська катастрофа ХХ  століття спонукала морські держави прийняти міри для того, щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому. В результаті, в 1913 році,  був створений Міжнародний морський патруль у Північній Америці. Патрульні судна і літаки слідкують за появою айсбергів і попереджають по радіо морські судна. За рік патрульна служба виявляє до 400 небезпечних айсбергів, на яких закріплюють спеціальні радіобуї або фарбують їхню поверхню яскравою, оранжевою фарбою.

V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів Домаш

     Учитель оцінює роботу учнів на уроці, коментує оцінки.

VI. Домашнє завдання. Нанести на контурну карту, ст. 6-7 льодовики та багаторічну мерзлоту, які вказані у тексті підручника, запам’ятати зміст таблиці. Дати відповіді на питання* "Чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах?; у Сумській області? Що і як повинно змінитись для цього у природі?”.