СЕРПЕНЬ СЕРПИКА КЛАДЕ
Серпами жито жали в серпні?
Гудуть комбайни в полі нині.
Жнива ідуть, хоч жар нестерпний!
Усі радіють щедрій днині.
Назва останнього місяця літа походить від знаряддя, за допомогою якого жали колись зернові культури – серпа. Про це нагадує і приказка: «У серпні серпи гріють, а вода холодить».
Серпень – це пора жнив’яного сезону. Подібні назви місяця існують у чеській, польській, болгарській, сербсько – хорватській мовах. А от у білорусів цей місяць називають жнивцем, що також близько до «серпня».
За Київської Русі останній місяць літа звали зарев, що походить від дієслова «заревати» - ревти, оскільки о цій порі наші пращури влаштовували оленячі гони. Від того, що довколишні ліси відлунювали могутнім ревом диких таврин, цю пору називли заревом.
На Гуцульщині народна назва мала інший відтінок – копень - місяць збору зернових, коли на полях густо рясніли житні копи. На Закарпатті відомі означення місяця кивень і гедзень, оскільки влітку чимало надокучливих мух та гедзів, то коні постійно кивають головами, відгоняючи їх.
Серед регіональних назв зустрічаються й такі: густпир (від густого врожаю на полях і городах, садках), хлібочол (випікання хліба нового врожаю), жнивець, зоряник (від зорепаду), городник, прибериха – припасиха, барильник (пристрій для транспортування води, дерев’яні бочечки для води, якою вгамовували спрагу жниварі), спасівець (наступає Спасівський піст).
Останній місяць літа безпосередньо пов’язаний із жнивами, про що засвідчують численні народні назви. Про це підтверджує й відоме прислів’я: «Серпень серпи зубрить».
ЖНИВАРСЬКА ПІСНЯ
Задзвеніли стодоли,
Задзвеніли стодоли,
Ще не повні сторони,
Ще не повні сторони.
Не дзвеніте, стодоли, -
Будуть повні сторони,
Як ми жита дожнемо,
Ми сторони докладемо.
Як на небі зірочок,
Буде стільки кіпочок.
ПРИКМЕТИ СЕРПНЯ
- Якщо хмарно, але бджоли не ховаються у вулик, а продовжують летіти в поле – дощу не буде.
- У першій половині серпня погода постійна – зима буде довгою.
- Комахи, мухи набридливі – на дощ і негоду.
- Парує туман над лісом – час іти по гриби.
- Стерня, ламаючись, тріщить - на дощ.
- Уранці густа роса й туман – на паркий день.
- Хмари «переливають кольори», сповіщаючи про грозу.
- Спала вода в річці – до дощу.
- Перед зливою раки виповзають на берег і зариваються в пісок.
- Чистий схід сонця – на суху погоду.
- Літо сухе, спекотне – зима малосніжна, морозна.
- Горобці літають зграйками – на суху та ясну погоду.
- Тихої погоди з дерев падає сухе гілля – на дощ.
- Гроза у серпні – на довгу осінь.
- Дощове літо – на гнилу зиму.
- Часті громи у серпні – на теплу осінь. Прохолодні ранки у серпні – вісники теплої та ясної денної погоди.
- Урожайне літо – на холодну зиму.
- Журавлі полетіли у вирій у серпні – на ранню осінь і ранню зиму.
- Пізно цвіте горобина – буде довга грибна пора.
- Рано опадає листя – до ранньої зими.
- За половину серпня цвіла ожина – осінь очікується теплою.
НАРОДНІ СВЯТА СЕРПНЯ
ТА ПРИКМЕТИ ЦЬОГО ДНЯ
1 серпня - Мокрини
Дивись осінь на Мокрини: Мокрина мокра – і осінь мокра, сухо на Мокрину – осінь буде сухою. Якщо зранку дощитиме – початок осені буде дощовим; задощить опівдні – дощовою буде середина осені; якщо ж дощ упаде надвечір – кінець осені буде з дощами.
2 серпня - Іллі
До Іллі дощ ходить за і проти вітру – як накаже пророк, а після нього – лише за вітром. Минув Ілля – чекай гнилля. На Іллю з’являються хмари зранку – наступного року вродить хліб на ранніх посівах; хмари з’являться в обід – добре вродять середні посіви; хмари з’являться надвечір – добре вродять пізні посіви.
4 серпня - Марії Магдалини
Якщо великі сильні роси – льон буде сірим і косим. Якщо на Магдалини гроза – сіна буде багато.
6 серпня - Бориса і Гліба
Прийшов Борис і Гліб – встиг у полі хліб. На Бориса і Гліба берися до хліба. Борис і Гліб сіють ранній хліб.
7 серпня - Ганни Холодниці (Макара)
Яка погода до обіду – така зима до грудня; яка після обіду – така зима після грудня. Дощ цього дня попереджає про теплу, але сніжну зиму.
8 серпня
Яка погода 8 серпня – такими будуть і наступні чотири тижні.
12 серпня – Сили (Івана – воїна)
З дня Сили можна було починати сіяти озимину.
14 серпня – Перший Спас (медовий, мокрий, Маковія)
Який Маковій – таке й Успіння (28 серпня).
15 серпня – Степанів день
Яка погода цього дня – такою буде у вересні.
16 серпня
За цим денм прогнозували погоду у жовтні. Вітер із вихорами – на сніжну зиму.
17 серпня
Погожий день – листопад буде погожим, а коли хмарно й дощить – листопад буде сірим і рано засніжить. Рясно вродила малина – урожай і на хліб.
19 серпня – Спас
Прийшов Спас – бери рукавиці про запас. Минув Спас – держи кожух про запас. До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки – на себе. Як у Спасівку будуть великі вітри – зима буде з віхолами та лютими морозами. Якщо у Спасівку жовтіє листя на деревах – буде рання осінь. Якшо на Спаса немає дощу – буде гарна й суха осінь, дощів буде небагато. Якшо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжним, якщо спекотно – січень буде морозяним. Якщо вродила антонівка – наступного року хліб уродить. Прийшов Спас – пішло літо від нас.
23 серпня – Лаврентія
На Лаврентія дивляться опівдні на воду: коли вона тиха – осінь буде тихою, а зима – без завірюх.
27 серпня – Тодося (Михея)
Якщо в цей день дме сильний вітер – вересень буде непогідний. Якщо 27 серпня день буде вітряним – на вітряну осінь, якщо буде буря – вересень буде дощовим.
28 серпня – Успіння (Перша Пречита, початок
молодого бабиного літа)
Якщо погода молодого бабиного літа (28 серпня – 11 вересня) гарна – старе бабине літо (13 – 21 вересня) буде негожим. Яка Перша Пречиста – така й осінь.
СЕРПЕНЬ
У серпня стиглі колоски в руці
І перша павутинка на щоці.
На ній маленький
Павучок гойдається:
- Як сумно! Ось і літечко кінчається.
ШУМЛЯТЬ ЛАНИ ПШЕНИЦІ
Шумить широкий лан пшениці,
Шугає вітер з краю в край.
І небо сонцем промениться,
Лаштує землю на врожай.