ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОЩАДНОЇ   СПРАВИ  НА

КРОЛЕВЕЧЧИНІ

                                                                   

                                                                    «Кожна людина так чи  інакше зацікавлена в
                                                                     розгорнутому   заощадженні коштів та збільшенні
                                                                     свого добробуту.
                                                                                  З огляду на історію виникнення ощадних
                                                                     кас,  можна зробити висновок, що і два століття
                                                                     тому люди піклувалися про покращення  свого
                                                                     життя так само, як і зараз, і не остання роль у цьому
                                                                     належить ощадній справі».   

        Історія створення ощадної каси у місті Кролевець пов’язана з далеким 1922 р., і стала можливою завдяки вказівці вождя Жовтневої революції відновити діяльність ощадних установ у східній Україні, після жовтневого перевороту, іноземної інтервенції та інфляції грошей 1917 - 1921 р. Згодом, всі ощадні каси радянської держави отримали назву «трудових», що підкреслювало характер заощаджень населення, така ж доля чекала і на Кролевецьку ощадну касу. Але в перші роки відновлення,  дана ощадна установа не мала широкого розвитку, оскільки, швидке знецінення грошей, знижувало вартість вкладів населення. (3)

      У період з 1922 – 1924 р. ощадні каси активно сприяли проведенню грошової реформи, саме тут страхували заробітну плату радянського населення від інфляції. У грудні 1925 р. було затверджено нове «Положення державних трудових ощадних кас Союзу радянських соціалістичних республік», згідно якого ощадкаси підпорядковувалися Головному управлінню Держтрудощадкас. Поряд з цим, було розширено і перелік  їх повноважень, вони   продовжували приймати вклади від населення і додатково виконували  фінансові, банківські операції, проводили  розрахункові, акредитивні та  комісійні операції. З 1930 – 1931 р. всім ощадним касам Радянського союзу, було доручено здійснювати цільові накопичення клієнтів з метою подальшої купівлі промислового товару довгострокового використання, наприклад  швейної машинки чи велосипеду, що в свою чергу сприяло збільшенню обсягів випуску необхідних товарів для населення. У 1931 – 1935 р.  ощадні  трудові каси були залучені до видачі довгострокових суд сільським і міським Радам, колгоспам, районним виконавчим комітетам, а також розміщували державні позики, які до 1931 – 1932 рр. виконували фінансові органи і Держбанки. Крім цього, ощадні каси здійснювали страхування громадян та домашнього майна, виплачували страхові збитки за втрату або пошкодження майна жителям сільської місцевості, виплачували гроші тим категоріям громадян, які були нагородженим орденами, а також персональні та пільгові пенсії, приймали партійні та членські внески, здійснювали прийом комунальних послуг від жителів міст, займалися перерахунком заробітних плат на  рахунки вкладників. Завдяки цьому, ощадкаси перетворюються у єдину кредитну установу, а  центральний керівний орган системи ощадкас було перейменовано у Головне управління Держтрудощадкас і держкредиту. З  середини 1933 р. ощадним касам на повне касове обслуговування були передані сільські ради, а пізніше підприємства і організації сільської місцевості (ці операції були припинені у 1935 р.) З 1939 р. ощадкаси знову почали приймати термінові вклади клієнтів, прибуток яких складав  5% річних (саме ці вклади швидко завойовували популярність серед населення).(9)

   У роки Великої вітчизняної війни, з метою збереження основної частини вкладів довоєнного часу, виплата грошей ощадкасами Радянського союзу обмежувався сумою 200 карбованців на місяць від вкладу клієнта; в цей час  була припинена закупівля від населення облігацій, видача суд під заставу облігацій державних позик, а з 1944р. припинена видача грошей по вкладах клієнтів. Обмеження встановлені на видачу довоєнних вкладів не поширювалися на  вклади внесені після 22 червня 1941 р., а з 1942 р. введені виграшні вклади. Ощадкаси в роки Великої вітчизняної війни проводили операції по нараховуванню на спеціальні рахунки  грошових компенсацій, призначених робітникам і службовцям за невикористані  відпустки у роки війни (виплати  призначалися на кінець війни у розмірі 3% річних); на рахунки ощадних кас приходили грошові вклади та цінності від населення у фонд Оборони СРСР та Червоної Армії (вони направлялися на фінансування військових витрат), ощадні каси виплачували грошову допомогу багатодітним і одиноким матерям,  у містах і робітничих поселеннях приймали податкові платежі.

   У післявоєнний період, Радою Міністрів СРСР від 14 грудня 1947 р. була прийнята постанова «Про проведення грошової реформи та відміну карток на продовольчі і промислові товари». Ощадні каси в цей час  були залучені до обміну грошей, ті грошові знаки, що перебували у населення на руках обмінювалися у співвідношенні 10:1; гроші, що були в ощадних касах на вкладах клієнтів і становили  300 карбованців, залишалися в номінальній сумі; заощадження клієнтів, що обчислювалися сумою 300 – 1000 карбованців переоцінювалися на пільгових умовах 3 : 2, а більше 1000 крб.  2 : 1. В цей час були конвертовані облігації державних позик на пільгових умовах. З 1945 – 1948 р.  ощадні каси провели розрахунки по спеціальним вкладам, у зв’язку з цим були випущенні іменні грошові документн під назвою «Свідоцтво державної трудової ощадної каси на отримання спеціального вкладу». Даний документ складався з чотирьох талонів на отримання грошового вкладу рівними частинами, по першому талону виплати проводилися з 1 квітня 1946 р., по другому – з 1квітня 1947 р., а третій і четвертий талони обмінювалися на облігації двохвідсоткової позики у співвідношенні 3: 1. У післявоєнний період поступово почали відновлюватися безготівкові розрахунки з клієнтами, а з 1955 р. операції по перерахуванню заробітної плати колгоспникам. (9)

  Завдяки зібраній інформації, було встановлено послідовну зміну керуючих Кролевецької ощадкаси у післявоєнний період.(10, 12) Так, діяльністю Кролевецької ощадкаси до початку 60–х років завідував керуючий Бондаренко Тихон  Констянтинович. З початку 60-х р. і до 1968 р. – інспектор центр-ощадкаси О. Жданов. Саме його статтю «Сорокаріччя організації ощадних кас» від 20 листопада 1962 р., вдалося знайти в архівному  відділенні читального залу Кролевецької районної  центральної бібліотеки. У статті говориться, що саме у грудні 1962 р. минає сорок років з часу організації у країні державних трудових  ощадних кас. Такі установи є у всіх містах і районах, тільки у Кролевецькому районі працює 19 ощадкас, у яких  на 1962 р. 13150  вкладників  зберігають 2795 тис. крб. Завдяки цьому зростають грошові заощадження населення. А самі ощадкаси виконують широке коло операцій по обслуговуванню населення: приймають вклади до запитання; ведуть строкові, виграшні, умовні та поточні рахунки; при бажанні вкладника, переводять вклади з однієї ощадкнижки до іншої; видають і оплачують акредитиви; проводять безготівкові розрахунки; продають і купують облігації державної 3 % внутрішньої виграшної позики. При цьому, вкладник може внести на свою ощадкнижку додатковий внесок у будь – якій ощадкасі, дати доручення на одержання вкладу, заповісти вклад іншій особі  чи організації, а також може одержати всій вклад не тільки в ощадкасі, де одержав ощадкнижку, а й у центральній ощадкасі міста чи району. По вкладах виплачується прибуток у вигляді відсотку або виграшу. Вкладникам Кролевецького району за 1962 р. було виплачено 48687 крб. Отже, зберігати тимчасово вільні кошти вигідно для вкладника і корисно для держави! (6) З 1січня  1963 р. ощадкаси були передані  під контроль Держбанку СРСР. З 1968 по 1974 рр. Кролевецькою ощадкасою завідував керуючий  Соломко Василь Маркович, а колектив даної установи на 1972 рік складався з одинадцяти працівників. (12)   

     Час професійного підйому і розквіту діяльності Кролевецької ощадної каси та її філіалів приходиться на 1974 – 1997 рр. завдяки самовідданій, вимогливій, патріотичній, цілеспрямованій роботі керуючої Пиргарь Лідій Йосипівни. У далекому 1974 р. за направленням Сумського комітету партії, у м. Кролевець на роботу до Державного банку Україна приїхала молода, з великим досвідом роботи у банківській сфері  жінка, Лідія Йосипівна, але доля розпорядилася інакше, вона була призначена керуючою Кролевецькою Ощадкасою № 3051. На той час  це була єдина центральна ощадна установа  нашого міста, а також привокзальне агенство, де обов'язки працівника ощадної каси виконував працівник пошти. Саме на тендітні плечі молодої керуючої лягло облаштування приміщення ощадкаси по вул Леніна,9 (зараз тут знаходиться Кролевецька района нотаріальна контора), яке було тісне, непристосоване, і не відповідало вимогам кредитних установ. Своїм прикладом наполегливої праці Лідія Йосипівна згуртувала коллектив ощадної установи і разом з ним самотужки відремонтували дах каси, збудували підсобні приміщення, втсановили паркан, провели центральне водяне опалення, поклали асфальтне покриття по вулиці Леніна, щорічно робили внутрішній ремонт приміщення.(10)

  У квітні 1976 р. була прийнята постанова Ради Міністрів СРСР про подальше покращення роботи ощадних кас по обслуговуванню населення, про необхідність розширення практики виплати заробітної плати робітникам, службовцям, колгоспникам через ощадні каси на основі договорів з підприємствами, організаціями, колгоспами. З цією метою виконавчим комітетам було доручено підготувати приміщення для відкриття нових ощадних кас, забезпечити переміщення уже діючих ощадних кас у ті приміщення, що відповідають вимогам кредитних установ. (9) У зв’якзу з цим, Лідії Йосипівні Пиргарь довелося самотужки вирішувати питання  по розширенню мережі філіалів Кролевецької ощадкаси по всіх селах району. То ж не зважаючи на численні труднощі, а у 1976 р. у списку працівників ощадної каси не було посади  замісника керуючого, економіста, не було навіть службового автомобіля  і шофера, Лідія Йосипівна встигала  зранку, задовго до відкриття  центральної ощадкаси попутним транспортом побувати у одному із сіл району, провести роз’яснювально - контролюючу роботу у колгоспі і вчасно повернутися на робоче місце. Як згадує Лідія Йосипівна, доводилося працювати до 10 годин вечора щодня і лише 3 години виділяти на нічний  сон, самотужки контролювати процес будівництва філіалів Кролевецької ощадкаси по селах і нового приміщення ощадкаси у місті, самій доводилося переглядати пошту, що приходила на адресу установи і давати відповіді на листи, проводити   роботу по самоосвіті персоналу, узгоджуючи це з обов'язками керуючої. При цьому, часу на відпочинок зовсім не було, а тому доводило  з року в рік, відмовлятися від профспілкових відпусток, послуг санаторно – лікувальних закладів, а часом і радісних хвилин спілкування зі своїми дітьми у колі сім’ї.(10) А в  цей час у державі розглядаються  питання про оснащення ощадних кас операційно – обчислювальною технікою, виготовленню для них стандартного обладнання, організації курсів по підготовці операційно – касових та бухгалтерських робітників, проведенню робіт по автоматизації операцій ощадних кас, які були вимогою того часу. (9)

     У 80-х  роки ХХ послугами Кролевецької ощадної каси №3051 та філіалами цієї установи у Кролевецькому районі, користувалася  практично кожна радянська сім’я, а  накопичувані ощадною касою кошти направлялися на кредитування народного господарства та фінансування соціально – культурних заходів,  на підвищення рівня життя у державі, підвищення охорони здоров’я через кваліфіковану безкоштовну допомогу медпрацівників, через розширення мережі лікувальних закладів.  На той час, Конституцією було визначено ряд пільг на отримання матеріальної допомоги у зв’язку з хворобою, повною або частковою втратою працездатності, втратою годувальника, а також право на житло та безкоштовну освіту. Все це сформувало у людей впевненість у завтрашньому дні, яке гарантувало відсутність безробіття, безкоштовну охорону здоров’я, матеріально забезпечену старість. Грошові заощадження населення  в той час були дуже різноманітні: це регулярні або періодичні вклади без обмеження потреб вкладника; вклади для купілі у недалекому майбутньому товарів довгострокового використанні (автомобіля, меблів, електротоварів),  вклади батьків на ім'я своїх дітей з тим, щоб по досягненню дитиною повноліття вона мала гроші для забезпечення своїх матеріальних потреб. (10)

   На 1985 р. штат працівників ощадних установ Кролевецького району налічував 85 працівників, а ставка заробітної плати становила 120 карбованців, також  були введені посади заступника керуючого, економіста, шофера; на потреби ощадкаси був виділений службовий автомобіль. Крім цього, було розширено перелік операцій які виконувала ощадкаса, де поряд з операціями по обслуговуванню клієнтів, надавалися кредитні послуги, валютні операції та всі банківські операції.  У самому приміщенні центральної ощадкаси  працювали відділи: бухгалтерія, операційній відділ по обслуговуванню населення, контрольно – ревізійний відділ, кладова цінностей, де зберігалися гроші та облігації, з’являються нові на той час відділи – кредитний та програмовий (комп’ютерний). Приміщення Кролевецької ощадкаси дедалі ставало затісним, створювалися довгі черги клієнтів, тому доводилося орендувати  окремі кімнати у приміщенні Кролевецької Міської Ради. У 1985 р. Кролевецька центральна ощадна каса була перейменована у Державний ощадний банк України  № 3051. ( 10 )                                                                                                                                  

    Завдяки  цілеспрямованій роботі керуючої Пиргарь Л. Й.  Кролевецький район  протягом 10 – 15 років поспіль займав І - ІІ місця в області та державі за  роботою установ Ощадбанку. За плідну працю колектив Кролевецького ощадбанку був нагороджений перехідним Червоним прапором, а керуюча, Лідія Йосипівна, відзнакою відмінника Ощадного банку та численними грамотами і подяками Сумського та Київського управління Ощадбанку.(10)

   У 1991 році у зв’язку з  проголошенням незалежності України Ощадбанк  відокремлюється від Ощадного банку СРСР, а  у грудні 1991 року Кролевецький Ощадбанк як самостійну банківську установу перейменовано у  Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України. (7, 10)

  2 січня 1992р. Наказом Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України було створено Кролевецьке  відділення № 3051 ВАТ «Державний Ощадний банк України» і включено до системи Ощадного банку. Дана установа стала відособленим госпрозрахунковим підрозділом Ощадного банку і здійснювала свої  функції на території м. Кролевець та Кролевецького району, мала окремий баланс, який входив до балансу Сумського обласного управління Ощадбанку, а в кінцевому стані до зведеного балансу Ощадбанку України.(3)

  У 1995 р. Ощадбанк нашого міста був переведений у нове двоповерхове приміщення по вулиці  І. Франка. (4)                                              

  У 1997 р. головний персонал Кролевецького відділення № 3051  ВАТ « Ощадбанку України» складався з керуючої -  Пиргарь Лідія Йосипівна, заступника керуючої - Фесенка Олександра Дмитровича, головного бухгалтера - Тищенко Валентини Федорівни,    головного економіста -  Кривущенко Ганни Кузьмівни,  головного  ревізора - Борисенка Станіслава  Івановича.( 1 )

   З 1997 – 2007 р. Кролевецький Ощадбанк очолювала керуюча Пономаренко Ганна Іванівна. У цей час Кролевецьке відділення Ощадбанку здійснювало розрахунково – касове обслуговування клієнтів, займалося переведенням грошово – валютних цінностей та інкасацією грошових коштів, залучало депозити юридичних і фізичних осіб, здійснювало фінансування капіталовкладень за дорученням власника або розпорядника інвестованих коштів, купівлею – продажем цінних паперів та операцій з ними,  проводить операції з валютою та банківськими металами, забезпечує отримання пенсій та заробітної плати своїх клієнтів, а  з 2006 р. починає практикувати зарплатні проекти по платіжним карткам через банкомати. (2)

     У 2001 р. Національним банком України була випущена ювілейна монета  «400 років м. Кролевцю»  номіналом 5 гривень,  тиражем  30 000 штук.  Аверс ювілейної монети  містить  арку з  колонами (центральний вхід до міського парку відпочинку), а  під нею - фрагмент орнаменту,  що використовується на Кролевецьких рушниках, вгорі - малий Державний Герб України, та надписи у чотири стрічки: УКРАЇНА / 2001 / 5 / ГРИВЕНЬ та логотип  Монетного двору  Національного банку України.  Реверс монети містить герб міста в оточенні характерних для Кролевця елементів геометрично - рослинного орнаменту з птицями, а також надпису: вгорі - 400 років, внизу - КРОЛЕВЕЦЬ.

     З 2007р. колектив Кролевецького Ощадбанку, що складався з 35 працівників, очолила молода, перспективна керуюча - Закалюжна Ірина Миколаївна. А починала вона кар’єрний ріст в даній установі  у 1999 р. звичайним бухгалтером, а далі пройшла шлях  від начальника відділу, головного економіста до  заступника керуючої і керуючої.(3)

 7 червня 2011 року здійснено державну реєстрацію змін до Статуту ВАТ "Ощадбанк”, а також самого найменування Кролевецького Ощадбанку № 3051  на Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10018/034  Відкрите акціонерне товариство Державний Ощадний банк України філії Сумського обласного управління. 

    Персонал Ощадбанку на 2012 р. становить 23 працівника.  Керуюча –  Закалюжна Ірина Миколаївна, виконуюча обов’язки відділу розвитку банківського бізнесу – Сущенко Світлана Анатоліївна, провідний спеціаліст служби банківської безпеки –  Набок Микола Олександрович.

   Відділ  розвитку банківського бізнесу:  головний економіст – Ступак Алла Миколаївна, економісти – Буйвал Юлія Володимирівна, Бондаренко Наталія Сергіївна, провідний інженер - Макаренко Сергій Анатолійович. Даний відділ здійснює кредитні операції, забезпечує обслуговування клієнтів за платіжними картками.

   Відділ бухгалтерського обліку та контролю: начальник відділу – Сорока Наталія Павлівна, бухгалтера – Касьяненко Світлана Миколаївна, Киричок Галина Миколаївна.  Цей відділ веде бухгалтерію, займається нарахуванням заробітної плати персоналу Ощадбанку.  

  Операційна частина:  завідуюча  операційною частиною – Тищенко Тетяна Миколаївна, контролери – касири – Говійна Людмила  Василівна, Боднар Ольга Тимофіївна, Бирін Олена Василівна, Волкова Світлана Миколаївна, Марій Ніна Григорівна, Мішкіна Ірина Миколаївна (у центральному приміщенні Ошадбанку), Лазебник Лариса Анатоліївна (у відділенні Ощадбанку мікрорайону Шанхай, м. Кролевця). А  також контролери – касири Кролевецького району: с. Алтинівка – Січкар Катерина  Леонідівна, с. Дубовині – Бойчун Ніна Миколаївна, с. Ленінське – Білодід Ганна  Григорівна, с. Мутин – Стожок Світлана Миколаївна, с. Обтове – Данченко Наталія Іванівна. Даний відділ здійснює обслуговування населення. (11)

 Сьогодні послугами «Ощадбанку»  користуються всі категорії населення, що зумовлює провідну позицію банку на ринку роздрібних банківських послуг України. Банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських послуг, збільшенні присутності на ринку продуктів та послуг, постійно залучає кошти від населенні на різноманітні види вкладів у національній та іноземній валюті, пропонуючи прийнятні для вкладників умови збереження власних заощаджень, здійснює кредитні операції та кредитні вкладення в галузі промисловості, сільського господарства та невиробничу сферу.(8)

   Керуючий персонал Кролевецького Ощадного банку, згідно вказівок Обласного управління проводить численні акції для своїх клієнтів, уже стало традицією до дня 8 Березня,  вітати ювілярок, які протягом тривалого часу є вкладниками Ощадбанку. У 2009 р. по Кролевецькому району найповажнішою вкладницею виявилася Євдокія Гнатівна Левченко  із с. Мутин, вона уже понад 30 років є клієнтом даної банківської установи, у зв’язку з цим, керуюча Держощадбанку, Закалюжна І. М. особисто привітала Є. Г. Левченко з жіночим святом, вручила подарунок і квіти.(5)

      Кролевецький Ощадбанк у 2012р., відповідно до Доручення президента України В. Ф. Януковича розпочав підготовчу роботу для проведення компенсаційних виплат грошей вкладникам Сбербанку колишнього СРСР. Першим етапом цієї роботи було проведення з 2 квітня 2012 р. актуалізації даних вкладників Сбербанку колишнього СРСР ( актуалізація даних здійснюється стосовно тих вкладників, які не отримали протягом 2008 р. компенсаційні кошти в межах проіндексованих заощаджень, але не більше 1000 грн. на одного вкладника) та даних,  які внесено до «Реєстру вкладників заощаджень громадян» до 01. 01. 2012 р., визначено порядок отримання інформації про місце і час актуалізації даних для вкладників, яким на 01. 01. 2012 р. виповнилося: 80 років і більше, 79 р., 69 р., 59 р., до 50 років. Компенсаційні виплати планується розпочати в червні поточного року. Виплати буде проведено шляхом зарахування відповідної суми коштів на Національну картку.  

  Ощадбанк сьогодні пропонує своїм клієнтам: понад 15 видів депозитних вкладів, а клієнт обирає той, який відповідає його потребам, здійснює кредитування фізичних осіб на придбання транспортних засобів, у тому числі за схемою « Trade in ». « Trade in » - це варіант купівлі нового транспортного засобу при одночасній передачі у власність автосалону транспортного засобу, що перебував у користуванні, як початкового внеску в рахунок оплати вартості нового транспортного засобу з доплатою різниці вартості за рахунок  кредитних коштів банку.  Також пропонує кредитування на купівлю транспортних засобів, що перебували у користуванні, надає можливість відкриття відновлюваної кредитної лінії на оплату страхових платежів за пакетом «Повне КАСКО», швидко і доступно здійснює грошові перекази «Швидка копійка», забезпечує поповнення рахунків мобільних операторів у пунктах системи термінових грошових переказів «Швидка копійка». (9)

     На даний час Ощадбанк - це єдиний в Україні банк, що має закріплену Законом України „Про банки і банківську діяльність” державну гарантію повного збереження грошових коштів громадян, довірених банку; це – символ стабільності та надійності. Засновником Ощадбанку є держава в особі Кабінету Міністрів України.(7)

  

                                                ЛІТЕРАТУРА

 1. Банківські установи Сумської області 1997 р. (Національний банк України. Сумське обласне управління) тільки для банківських установ.

2. Відкрите акціонерне товариство «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Річний звіт 2003.

3. Газета «Кролевецький вісник» № 59, 25 липня 2007 р., стаття «Під гарантією держави» Т. Шейна.

4. Газета «Кролевецький вісник» № 61, 2 серпня 1995 р. фоторепортаж «У центрі міста – новосілля».

5. Газета «Кролевецький вісник» № 18, 20 березня 2009 р. фоторепортаж «Привітали найповажнішого вкладника Ощадбанку».

6. Газета «Народна трибуна» № 107, 20 листопада 1962р. стаття «Сорокаріччя організації ощадних касс» О. Жданова.  

7. Ощадбанк – матеріали Вікіпедії.

8. Рекламні брошури Ощадбанку.

9. Сберегательные кассы СССР. 1922 – 1982/ Под ред. П. В. Рындина. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 110 с.

10. Свідчення керуючої Кролевецького Ощадбанку № 3051 у  1974 – 1997 р.  Пиргарь Лідії  Йосипівни.

11. Свідчення  та фотографії керуючої Територіально відокремленого безбалансового відділення    № 10018/034  Відкрите акціонерне товариств Державний Ощадний банк України  філії Сумського обласного управління з 2007р. Закалюжної Ірини Миколаївни.

12. Свідчення та фотографії  працівника